Курс диференціальної психології є однією з фундаментальних дисциплін у процесі підготовки студентів, які навчаються за психологічними спеціальностями. Ця дисципліна допомагає виявити нові грані в розумінні психології людини та її індивідуальності, готує до освоєння циклу прикладних дисциплін: психодіагностики, консультування, психотерапії.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є природа психічної варіативності, індивідуальні, типологічні, групові відмінності між людьми, становлення індивідуальності на різних етапах розвитку, вплив статевих, сімейних, соціальних, виховних чинників на формування і реалізацію здібностей, таланту та інших можливостей особистості.
Дисципліну «Диференційна психологія» у структурно-логічній схемі вивчають після дисциплін «Загальна психологія», «Вікова психологія з основами геронтопсихології», «Педагогічна психологія». Знання й уміння, здобуті в процесі вивчення цієї дисципліни, готують слухачів до засвоєння навчальних дисциплін згідно зі структурно-логічною схемою підготовки спеціалістів і є опорними для професійної діяльності психолога.
Метою викладання навчальної дисципліни «Диференційна психологія» є формування у слухачів знань та умінь, необхідних для професійного становлення практичних психологів: виявляти та аналізувати реальні механізми, що формують відмінності між людьми, визначати причинно-наслідковий взаємозв'язок між генетичним та психологічним рівнем ознак індивідуальності, діагностувати відмінності між людьми, виявляти їх основні фактори та передбачати наслідки суміщення цих відмінностей в групах людей, а також визначати природні детермінанти поведінки та особистісних проявів людини, що обумовлені інстинктами та є загальними для людей і тварин.
Основним завданням курсу «Диференційна психологія» є: розглянути основні системи типологічної класифікації конституціональних і фізіологічних відмінностей, навчитися проводити психологічне тестування і досліджувати риси особистості.
Знання психологічних типології дозволить студентам встановлювати певний порядок в різноманітному фактичному матеріалі категоризувати різні рівні і якості феноменів особистісного досвіду безлічі людей і розуміти зв'язаність між собою різних рис характеру. Особлива увага в курсі "Диференціальна психологія" приділяється розширенню наукового і загальнокультурного кругозору студентів.
Процес вивчення дисципліни спрямований на формування елементів наступних компетентностей:
Загальних (ЗК):
ЗК2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК8. Навички міжособистісної взаємодії.
ЗК10. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;
ЗК11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальних фахових (СК)
СК 18. Здатність до формування транскультуральних понять, вміння співпрацювати з представниками різних релігійних конфесій, культур.
СК 15. Вміння надавати просвітницьку, психологічну, консультативну допомогу сім’ям моряків під час находження моряка в рейсі та після його повернення із рейсу.
СК10. Здатність дотримуватися норм професійної етики
СК6. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати психологічне дослідження
СК4. Здатність самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел
СК5. Здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій
СК2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ.
Програмні результати навчання:
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
ПР1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання
ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань
ПР3. Здійснювати пошук інформації з різних джерел, у т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, для вирішення професійних завдань.
ПР5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги
ПР6. Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, дотримуватися процедури дослідження
ПР7. Рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів психологічного дослідження, формулювати аргументовані висновки
ПР8. Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для фахівців і нефахівців.
ПР10. Формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника
ПР17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.
Також студент повинен знати:
1. структуру, предмет, основні завдання та методи диференціальної психології;
2. орієнтуватися в принципах диференціально-психологічного аналізу;
3. індивідуально-стильові відмінності людини;
4. індивідуальну специфіку перебігу психічних процесів;
5. типологічні та індивідуальні відмінності в темпераменті, характері та здібностях людини;
Вміти:
- користуватися
психологічною літературою і довідковими посібниками, самостійно
шукати та аналізувати наукову інформацію з тематики диференціальної психології;
· виявляти індивідуально-типологічні та стильові особливості людини, визначати причинно-наслідковий взаємозв’язок між генетичним та психологічним рівнем ознак індивідуальності;
· застосовувати знання з диференціальної психології для підбору психодіагностичного інструментарію,
· діагностувати психофізіологічні, стильові, інтелектуальні та особистісні відмінності,
· діагностувати фактори, що впливають на формування індивідуальних відмінностей, та по потребі коректувати цей процес,
· враховувати вплив середовища на формування та прояви індивідуальності,
· інтерпретувати кількісні результати психодіагностики;
· враховувати індивідуальні відмінності в консультативній, корекційній та розвивальній діяльності,
· використовувати різні теоретичні і методичні підходи при рішенні проблем, пов'язаних з індивідуально-особистісними особливостями клієнтів.
Вивчення дисципліни «Диференціальна психологія» здійснюється в рамках лекційно-семінарської системи й передбачає:
- лекційний курс;
- семінарські заняття;
Лекція (лекція-доповідь, лекція-бесіда, лекція-дискусія). В ході лекцій за характером логіки пізнання впроваджуються аналітичний, синтетичний, індуктивний та дедуктивний методи. За рівнем самостійної розумової діяльності – проблемний виклад та частково-пошуковий метод.
Семінарські заняття, які включають семінари для закріплення і систематизації знань, та семінари для вивчення нового матеріалу. За формою проведення - семінар-бесіда; семінар-обговорення (реферативний), семінар-дискусія, семінар-практикум.
Підсумковий контроль знань з навчальної дисципліни:
Форма контролю знань студентів денної та заочної форми навчання – багатобальна система оцінки знань згідно з модульно-рейтинговою системою організації навчального процесу. Підсумкова оцінка складається з 2 модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.
Модульний контроль 1. Поточний контроль складається з:
1) оцінювання роботи студента впродовж аудиторних занять (систематична підготовка до семінарських занять, відповіді на запитання викладача, активна участь у дискусіях за темою заняття);
2) оцінки за виступ в аудиторії із самостійно підготовленою доповіддю за темою семінарського заняття (структурованість доповіді, обґрунтованість матеріалу, що викладається, зацікавленість слухачів);
3) оцінки за самостійно підготовлену наукову роботу — реферат за вищезазначеними темами:
– реферат повинен мати структурований вигляд, план, список літератури.
Зміст реферату обґрунтований, теоретизований, написаний на основі вагомого джерельного матеріалу. Захист реферату на семінарському занятті або на консультації, індивідуальному занятті;
4) тестування або письмової контрольної (модульної) роботи:
– тестування може проводитися з використанням ПК або у паперовому вигляді. Студент має продемонструвати знання з усіх розділів та тем курсу;
– контрольна робота повинна мати аргументовані та вичерпні відповіді, демонструвати володіння термінологією та основними категоріями клінічної психології.
Поточної оцінки можуть бути додані бали за участь студента у науково- дослідницькій, пошуковій роботі, олімпіадах та конференціях за даною дисципліною.
Модульний контроль 2. Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку (на заочному відділенні – іспит); допуск к заліку передбачує мінімум 35 балів, які накопичуються у поточнім контролі.
Підвищення оцінки здійснюється у формі усного опитування або у вигляді письмової роботи за всіма темами курсу.
У випадку відсутності студента він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і від загальної кількості балів, що формують 100% виконання завдання, віднімається їх вартість.
В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи йому надається можливість у 2-тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента в зазначений термін без поважних причин "вартість" (кількість балів) даного модуля дорівнює "0" (нулю).
- Викладач: Жиліна Вікторія Володимирівна